Журналіст - Ольга Кулькова «Прибуткове свинарство» інтерв'ю – за підсумками року
Володимир Поліщук: Так, за 2015 рік в Україні зареєстровано 40 випадків АЧС, тоді як в 2016 - 91 випадок (84 - домашні, 7 - дикі), а це вдвічі більше, проти минулого і динаміка зберігається. Минулорічний прогноз, щодо поширення збудника на південь країни, де основним середовищем його циркуляції та персистенції стане сектор екстенсивного свинарства – також справдився. Більше того, давайте пригадаємо окреслені загрози для свинарського сектора України, а саме (за значимістю):
Зазвичай, найбільш інтенсивне поширення контамінованої продукції відбувається взимку та під кінець сезону відгодівлі свиней. Зважаючи на означене, варто зауважити, що спалахи АЧС в Україні, серед домашніх свиней спостерігаються поки що в зоні з відносно невисокою щільністю поголів’я свиней та в регіонах де домінує екстенсивне свинарство. Занесення збудника АЧС на території із більшою щільністю свиноферм і концентрацією свиней у населення неминуче призводитиме до постійного занесення хвороби на ферми. Як свідчить ретроспективний аналіз - ймовірність означеного складає 3:1 (тобто кожен четвертий зареєстрований спалах АЧС буде на спеціалізованій фермі). Саме таке співвідношення і спостерігалось у 2008-2015 рр. в країнах східної Європи. В епізоотичних з АЧС регіонах відсоток повідомлень з ферм сягав 28% (20% - великі комерційні ферми та 8% - меншого розміру). Тому, слід очікувати, що кожен третій, або четвертий уражений свинарський об’єкт, скоріш за все, і буде свинофермою. Наслідки цього будуть катастрофічними, як для свиногосподарств уражених територій, так і країни вцілому, оскільки контамінована продукція з уражених господарств може розповсюджуватися значно швидше, з охопленням великих територій, на відміну від господарств населення, особливо після проникнення в торгову мережу. З огляду на це, особливо небезпечним є проникнення збудника АЧС в західні області України, де щільність поголів’я свиней в господарствах населення сягає місцями 16-30 голів на квадратний кілометр.
Вважаю, що коментарі тут зайві, та є над чим замислитись.
Володимир Поліщук: Світогляд, який сповідує традиційна наука сьогодні – вказує на те, що іншого шляху окрім «людського фактору» – немає. Так, в Україні – не водяться кліщі роду Ornithodorus erraticus, що паразитують на свинях в екваторіальній зоні та здатні переносити вірус АЧС. А, щодо участі в процесі переносу збудника АЧС інших кровосисних членистоногих (комарів, мух, ґедзів тощо) чи синантропних птахів, то достовірних даних, окрім припущень про «потенційну можливість» – немає. А, зважаючи, що промислові свинокомплекси, це підприємства «закритого типу», куди ні дикий звір, ні бродяча тварина не потраплять – то й залишається лише «людський фактор».
Володимир Поліщук: Відповідь ствердна на всі три запитання.
Так, звичайно, прогнозуванням мусить займатись кожен господар. Адже, прогноз – це погляд у майбутнє, яке ще остаточно не визначено, тобто оцінка перспективи прибутковості того чи іншого виду діяльності у співвідношенні до факторів ризику, а АЧС – один із них.
Так, АЧС у 2017 році в Україні буде і вектор іде на зростання, як кількості випадків, так і частоти їх виявлення і розміру вражених територій. А, щодо можливих сценаріїв, то все залежить від того хто?, як?, і скільки? інвестує в протидію, алгоритм якої описаний і на щось нове сподіватись марно. Адже, нинішній стан – це результат минулих інвестицій.
Так, на хворобу варто чекати не лише навесні, але й взимку, оскільки збудник не проявляє вираженої сезонності, а розмір інвестицій на її моніторинг, виявлення й запобігання в Україні мізерний.
Однак, є й хороші новини — як зазначають міжнародні експерти: Клаус Депнер, Аго Пертель, Вітторіо Губерті (жовтень, 2016) — Генотип ІІ Африканської чуми свиней, що циркулює у східній Європі не є хворобою з високим ступенем заразності, оскільки не проявляє ознак швидкого поширення в стаді сприйнятливих тварин. Тобто, АЧС, на відміну від ящуру, грипу чи класичної чуми свиней — це інфекція, що повільно поширюється в стаді і можуть пройти тижні, а то й місяці, поки в стаді інфікуються всі тварини. Зазвичай першими страждають 1-2 тварини, згодом, вірус поширюється на все стадо. «Типові» клінічні ознаки хвороби спостерігаються уже тоді, коли заражена велика кількість тварин.
І, що в цьому хорошого? — зауважать скептики. А, те, що даний факт дозволяє змінити алгоритм протидії на стемпінг-аут і робота у цьому напрямку вже ведеться компетентним органом країни.
Другий, не менш важливий фактор – це реєстрація фактів зростання титру специфічних антитіл у хворих тварин, що може бути підставою для сподівання на створення вакцини у майбутньому.