Ukrainian Afrikaans Albanian Arabic Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bengali Bosnian Bulgarian Catalan Cebuano Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Gujarati Haitian Creole Hausa Hebrew Hindi Hmong Hungarian Icelandic Igbo Indonesian Irish Italian Japanese Javanese Kannada Korean Latin Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Mongolian Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Urdu Vietnamese Welsh Yiddish

Новини: Радіо Свобода онлайн – усі новини дня в Україні і світі

Останні Новини України і світу від Радіо Свобода Україна
  1. Нинішнє збройне протистояння – наймасштабніше щонайменше з 2016 року
  2. Відділ гідрологічних прогнозів Українського гідрометцентру, який займається питаннями сходження снігових лавин у Карпатах, повідомив у неділю, що на горі Піп Іван у Івано-Франківській області випав сніг. «У Карпатах 26-27 вересня в результаті проходження активного циклону, температура повітря в горах знизилася до +4°С, а на високогір’ї – до +1°С (місцями до 0°С). Зафіксовано випадання сильних дощів, на Чорногірському хребті випав перший сніг», – йдеться в повідомленні синоптиків у фейсбуці. Синоптики розмістили у мережі фото з незначним сніговим покривом. Раніше сьогодні у Державній службі з надзвичайних ситуацій попередили про підвищення рівнів води у річках Карпатського регіону 28 вересня та про пожежну небезпеку у південних, східних, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській та Сумській областях.  
  3. У Білорусі продовжуються протести. Співробітники силових структур затримують учасників акцій протесту. Про десятки заарештованих повідомляють у Гродно (відбулися сутички між силовиками і протестувальниками), у місті Ліда, у Могильові, в Гомелі. Там, як зазначають очевидці, проти учасників протестів застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати. Про кількох затриманих повідомили у Бобруйську, Вітебську та Бресті. Правозахисний центр «Весна» заявив про близько 70 затриманих, але цей список не є остаточним, й оновлюється.
  4. Курсант В’ячеслав Золочевський розповів, як йому вдалося вижити в авіакатастрофі військового літака Ан-26 поблизу Чугуєва 25 вересня. Про це, як повідомив голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер, хлопець сказав йому особисто в лікарні. «Сьогодні він (курсант В’ячеслав Золочевський – ред.) повідомив певні обставини, які допомогли зберегти йому життя: його накрило фюзеляжем, і вогонь не дістався до нього, тож він отямився та зміг покинути ту частину літака, яка палала у вогні», – розповів Кучер. Він також повідомив, що на Харківщину продовжують прибувати родичі загиблих. «Встановлено контакти з 20 сім’ями. З 16 сім’ями проведено зустрічі. Ще 4 – на телефонному контакті. Організовано розміщення, харчування, транспорт та супровід для всіх, а також медична та психологічна допомога», – повідомив він. Читайте також: Про вік літака, відмову двигуна і диверсію – фахівець коментує версії щодо катастрофи АН-26 Голова ОДА зазначив, що вже визначено осіб, ДНК яких буде використано для експертизи тіл загиблих. «Виходячи з мого спілкування з органами досудового розслідування, вже завтра (28 вересня – ред.) розпочнеться відбір зразків. Експертиза за всіма 25 особами буде проводитись у Харкові. На це потрібно буде 2–3 тижні», – додав Кучер. Ввечері 25 вересня літак Повітряних сил ЗСУ Ан-26 впав біля Чугуєва Харківської області за два кілометри від військового аеродрому. На борту літака 1977 року виробництва було 27 осіб – військові льотчики та курсанти університету Повітряних сил імені Кожедуба. Вижив лише один курсант, зараз він перебуває у лікарні. ДБР повідомило, що попередньо перевіряє чотири версії авіакатастрофи на Харківщині.  
  5. У Державній службі з надзвичайних ситуацій попередили про підвищення рівнів води у річках Карпатського регіону. «27-28 вересня через прогнозовані значні дощі, місцями сильні зливи, на річках Карпатського регіону очікуються підвищення рівнів води на 0,3-1,5 м. При сильних зливах в гірських районах можливе формування значного схилового стоку і локальних селевих потоків», – йдеться в повідомленні ДСНС. За даними рятувальників, вранці 28 вересня на річці Прут у Чернівцях очікується проходження максимального рівня дощового паводка висотою 0,7-1,2 м., негативних наслідків не очікують. Раніше синоптики попередили, що у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях у неділю пройдуть сильні, у Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Одеській та Вінницькій областях значні дощі, в більшості областей місцями грози, пориви вітру 15-20 м/с. Поза тим, за даними Укргідрометцентру, 28 вересня у південних, східних, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській та Сумській областях утримається надзвичайний рівень пожежної небезпеки.
  6. Парламент Азербайджану на позачерговому засіданні в неділю ухвалив рішення ввести воєнний стан на частині території країни через різке загострення ситуації в Нагірному Карабасі, де поновилися бойові дії. У деяких містах, в тому числі в Баку, ввели комендантську годину. Раніше сьогодні воєнний стан було введено в Вірменії, а також у самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці, яка перебуває під контролем вірменських збройних формувань. У Вірменії, крім того, оголосили мобілізацію військовозобов’язаних. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його уряд розгляне питання визнання незалежності Нагірного Карабаху. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає. Лідери Вірменії і Азербайджану Нікол Пашинян та Ільгам Алієв виступили із заявами у зв’язку з загостренням. Алієв заявив, що нинішня операція азербайджанських сил повинна привести до «звільнення від окупації», Пашинян звинуватив Азербайджан у початку війни проти вірменського народу і наголосив, що Єреван є гарантом безпеки Нагірного Карабаху. Він також звернувся до міжнародного співтовариства із закликом вплинути на Туреччину, щоб вона не втручалася в конфлікт. Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган раніше звинуватив владу Вірменії в ескалації конфлікту, заявивши, що Анкара підтримує Азербайджан. Азербайджанське командування назвало відкриття вогню його військовими «контрнаступом», заявивши, що йдеться про відповідь на обстріли з боку вірменських сил. Із фронту надходять суперечливі дані – обидві сторони заявляють про жертви, в тому числі і серед мирного населення. Верховний комісар Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель закликав сторони до негайного припинення вогню та деескалації. У НАТО також заявили, що глибоко стурбовані загостренням ситуації на лінії зіткнення в зоні нагірно-карабахського конфлікту. «У цього конфлікту немає військового рішення. Сторони повинні відновити переговори щодо мирного врегулювання», – заявив Північноатлантичний альянс. МЗС України також заявило про глибоке занепокоєння у зв’язку із загостренням конфлікту між Вірменією та Азербайджаном. Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території. Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Мінська група ОБСЄ, створена в 1992 році, є посередником у налагодженні переговорів про мирне врегулювання конфлікту. До групи входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія і Туреччина. Співголовами групи є Росія, Франція і США. Країни-посередники закликають до завершення нинішніх боїв. «Разом зі своїми партнерами по Мінській групі, Росією і США, Франція підтверджує свою прихильність до досягнення довгострокового і мирного врегулювання конфлікту на основі міжнародного права», – повідомило МЗС Франції. Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
  7. В «Укрзалізниці» повідомили про відновлення пошкоджених перил на пішохідному мосту через головні колії станції «Київ-Пасажирський». «Зазначений залізобетонний пішохідний міст збудований у 1986 році. У 2012 році на мосту було укладено новий схід на північну платформу №2. У вересні 2019 року відділ діагностики штучних споруд Київського Центру діагностики залізничної інфраструктури провів планову перевірку штучних споруд Київської дистанції колії. Усі зауваження були усунені, окрім одного: припинити стихійну торгівлю. При проведенні весняного огляду в березні 2020 року зауважень по перилах не зафіксовано», – йдеться в повідомленні на сайті «Укрзалізниці». В УЗ зазначили, що «постійний фізичний вплив» призвів до руйнації перильного огородження пішохідного мосту. «Для запобігання та недопущення стихійної торгівлі на мосту регіональна філія «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» неодноразово зверталася до Національної поліції України. Останнє звернення було 9 вересня 2020 року», – додали в «Укрзалізниці». Там зазначили, що наприкінці вересня залізничники проведуть планову діагностику мосту. Перила на пішохідному мосту через колії станції «Київ-Пасажирський» обвалилися 26 вересня. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав.
  8. У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж денних годин 27 вересня чотири рази відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України. «Пострілами зі станкового автоматичного гранатомета, великокаліберного кулемета та підствольного гранатомета ворог порушував проголошений режим припинення вогню поблизу населеного пункту Опитне. Зі стрілецької зброї – на ділянках лінії зіткнення неподалік Оріхового та Шумів», – йдеться в повідомленні. За даними штабу, серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат і поранень немає. У незаконному збройному угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі села Південне, окупованого бойовиками. Сепаратисти з гуруповання «ЛНР» на своїх не звітують про ситуацію на лінії зіткнення протягом дня. Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій. Тоді внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений. Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
  9. У Білорусі в неділю співробітники силових структур затримали десятки учасників акцій протесту в столиці Мінську та інших містах країни, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода. Так, на проспекті Переможців раніше зібралися сотні людей, в тому числі перед Палацом спорту і біля готелю «Ювілейний». За повідомленнями, туди під’їхали кілька авто з силовиками і затримали десятки людей. Повідомляється, що ОМОНівці затримували людей і у дворах будинків. Про десятки заарештованих повідомляють у Гродно (там сталися сутички між силовиками і протестувальниками), у місті Ліда, у Могильові, в Гомелі. Там, як вказують очевидці, проти учасників протесту застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати. Про кількох затриманих повідомляють у Бобруйську, Вітебську та Бресті. Правозахисний центр «Весна» заявив про майже 70 затриманих, але цей список не є остаточним, і оновлюється. У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася церемонія його інавгурації як президента. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори. 27 вересня, згідно з повідомленнями соцмереж, у Білорусі відбудеться «народна інавгурація справжнього президента».
  10. У Німеччині триває підготовка закону про заснування органу нагляду за діяльністю Федеральної служби розвідки (BND). До складу «контрольної ради» увійдуть чотири федеральних судді і два федеральних прокурори. Про це повідомили 27 вересня газета Süddeutsche Zeitung, медіакомпанії NDR і WDR з посиланням на проєкт закону, який перебуває в канцелярії федерального канцлера. Таким чином буде виконана постанова Федерального конституційного суду Німеччини, інформує «Німецька хвиля». У травні цього року суд вирішив, що чинний закон про BND порушує таємницю листування і свободу ЗМІ. Конституційний суд зобов’язав законодавців переглянути і обмежити повноваження розвідки до кінця 2021 року. Ідеться, зокрема, про телекомунікаційну розвідку. Співробітники BND опрацьовують великі обсяги даних без наявності підстав. Спецслужба щодня вивчає 154 тисячі ланцюжків повідомлень, приблизно 260 із них становлять інтерес для BND. Таке відстеження комунікаційних потоків в інтернеті без конкретного приводу суперечить Основному закону ФРН, вирішив Федеральний конституційний суд.
На верх